Початок кінця

Був перший день останнього триму бакалаврату (чи балаклаврату). Вітаю, брати і сестри, кінець уже близько!
Перший день мав початися Лучихою. Як сказала моя сусідка, краще взагалі не йти, ніж так починати.
Особисто для мене страшною травмою є вставання на другу пару. Я 20 хвилин на морозі чекала маршрутку. Потім водій намагався об'їхати затори через ринок, ганяв тротуаром, але фатум не здолати, тому довелося змиритися і стояти в заторі.
Я вже думала спокійно не йти на знайомство з Лучихою, але знову фатум і цікавість перемогли.
Лучиха виявилася дуже впевненою і мало не епатажною женщиною, яка намагалася нам довести, що лінгвістика - вартісна наука (саме час про це дізнатися на 4-му курсі). Лучиха показувала презентацію з картінками і видавала смачнющі цитати. І я відчула, що навкруги відбувається якесь дійство, сказати б, якесь фрік-шоу. Весь світ - театр, кабаре і тд і тп. І мені стало веселіше, я записувала деякі цитати:
1) про лінгвістику: "Адже це одна з... не найдавніших професій, хе-хе, а найдавніших дисциплін";
2) про персональну боль кафедри слов'янського мовознавства: "Ви всі тут закохані в літературу, ми це вже порахували на 2х кафедрах, і знаєте, що були казки, різні міфи... люди із деревом розмовляли, з травичкою...";
3) про те, що Бог створив мовознавство: "Що з Вавилону дійшло? Нічого не дійшло, Бог його зруйнував".

А потім скасували англійську і польську, і я радісно побігла туди, де можна не рухатися (до свого ліжка).

Мої плани на майбутнє:
1) Жити в житті, де не треба вставати о 8-й ранку.
2) Змусити когось побудувати таку транспортну систему, як у "Футурамі".