Біблійні мотиви у Житії Сави Освяченого

Одним із найвідоміших жанрів середньовічної літератури є житіє святого, адресоване широкому колу читачів. Від часів поширення агіографії у ХІ – середині ХІV століть до нас дійшло більше сімдесяти перекладних та руських оригінальних житій святих[1, 207].

До агіографічних пам’яток, відомих у Київській Русі, належить перекладне житіє Сави Освяченого, палестинського святого, творця Єрусалимського статуту. Житіє було написане у VI ст. агіографом Кирилом Скіфопольським, перекладене болгарською мовою у другій половині ХІ ст. і згодом поширене у давньоруській книжності.

Однією з особливостей дослідження цього жанру є трактування образу святого. За висловлюванням О. Александрова, слід брати до уваги те, що в житії святий «постає на перетині семантичних полів двох видів: «узагальнення» і «факту»»[1, 209]. Тобто у зображенні святого домінує двопланова система, що складається із символіко-дидактичного ряду, для якого є характерним зображення чудесного, та фактографічного ряду, що, власне, відповідає фактам реального життя.

У сфері символіко-дидактичного також можна виокремити свої аспекти. Як пише О. Александров, дидактизм у житії реалізується завдяки зумовленості поведінки святого певними релігійними ідеями або моральними сентенціями. Найбільш поширеною формою дидактизму є цитати з Біблії, котрими насичений текст житія. До символічного ж належать «обличчя і події священної історії, як вона викладена в Св. Письмі і Св. Переказі»[1, 209].

Справді, житіє Сави Освяченого насичене як прямими посиланнями на Старий та Новий Завіти, так і трактуванням певних біблійних мотивів або ж їхнє «перелицювання» під час створення «загального» образу святого.    

Перш за все, слід звернути увагу на цитати зі Святого Письма. Деякі сентенції автор вкладає у вуста самого Сави: «Сава розмірковував і говорив сам до себе таким чином: від тих, які радять мені полишити Бога, я тікаю як змій: бо товариство лихе псує добрі звичаї(1 Кор. 15, 33); я боюсь, заслабнувши від нескінченних турбот, не підпасти під прокляття пророка, який говорить: насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей (Псал. 118:21)» [4, 4].

Або ж коли диявол напускає на Саву скорпіонів у пустелі, святий рятується цитуванням святого Письма: «після чого відгородився хрестом і прогнав страх, сміливо встав і сказав: "Хоч ти і намагаєшся залякати мене, але сам залишаєшся переможеним; тому що зі мною Господь Бог. Він дав нам владу над тобою сими словами: ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. (Лук. 10:19)» [4, 12]. Щойно він се промовив, то сії отруйні тварини щезли». Цитування Псалтиря допомагає Саві прогнати лева.

Ставши старцем, Сава використовує цитати з Біблії для повчань. Наприклад, подолавши злих духів на пагорбі, святий звертається до вражених пастухів: «А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся! (1 Петр. 3:14)» [4, 27].

 Також Сава рятує молитвою в пустелі від лева свого учня, повчаючи: «не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм, рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова! (Прип. 6:4,5)» .

Сава повчає настоятелів своїх монастирів цитатами з Біблії: «тож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться (Мт 6:31-33)».

З іншого боку, цитати з Біблії використовуються для характеристики святого, порівняння його з біблійними персонажами, створення символічного образу. Найбільше таких цитат знаходимо у розповіді про ранні роки життя святого. Наприклад, автор порівнює народження Сави у маловідомому селищі Муталаскі із народженням Самуїла в Армафемі.

Також Сава, як і пророк Єремія, знав своє призначення ще до народження, що підкреслює його святість: «Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам! (Єрем. 1:5)».

Але однією з найяскравіших рис житій є наближення образів святих до центральної постаті релігійного культу – Христа. Святий повинен був жити у смиренні та самопожертві: «Коли хто приходив до нього, рукопокладений у пресвітера, то він змушував його вести богослужіння. Бо сам він, маючи велику лагідність та істинне смирення, не хотів прийняти рукопокладення. В сих благодатях він наслідував Христа, істинного Бога, которий сказав: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий (Мт. 11:29)»» [4, 19].

 У розкритті символічного образу Сави Освященого важливу роль відіграють оповіді про подвиги та чудеса святого. Наприклад, випадок у саду стає своєрідним переосмисленням історії спокуси Адама яблуком із Дерева Пізнання. Святий осягає ідею утримання від плотського та мирського: «Адам обрав замість духовної краси те, що здавалося приємним для тілесних очей, і насичення черева обрав найдорожчим із духовних задоволень, але через це він ввів смерть у світ. І так само я не повинен зневажати благодать воздержання, не повинен обтяжуватися душевною дрімотою» [4, 5].

Також посилання на біблійні мотиви можна простежити у розповіді про те, як Сава врятував одяг монастирського пекаря, зайшовши і вийшовши неушкодженим із печі. Це нагадує історію про трьох мужів, котрі не захотіли поклонятися бовванові царя Навуходоносора і були кинуті до печі, але вогонь їх навіть не зачепив. У тексті житія нема прямого посилання, проте паралель окреслена доволі чітко: «Бог, що сотворив чудо у Вавилоні й зберіг неушкодженими від вогню трьох Отроків з їхніми одежами й головними укривалами, зберіг у печі й одіж неушкодженою від вогню, а через неї возвістив всіх про Божествену благодать, яка воссіяла у рабі Його, отроці Саві» [4, 6].

Крім того, знайомим видається мотив появи води в пустелі. Так Євфимій молиться Богу і отримує воду для Сави: «Після закінчення молитви Євфимій покликав до себе Саву, і невеликим знаряддям покопав тричі у землі, і відкрив йому воду. Напившися нею, Сава отямився, і з того часу отримав божествену силу витримувати труднощі пустельного життя» [4, 11]. Або ж пізніше Сава добуває чудесну воду для жителів свого монастиря. Це нагадує, наприклад, чудо Мойсея в пустелі: « І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди! Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих (Вихід 17:5,6)».

Також привертає увагу мотив розкриття землі. Зокрема, коли Сава живе разом із монахом Анфом у пустелі, на двох мужів вирішують напасти агаряни. Розбійники послали одного свого товариша випробувати монахів, проте ті не злякалися: «Якось же напали на них агаряни і послали одного поперед себе, щоб убив їх. Коли ж преподобний отець помолився Богові, зразу розкрилася земля і поглинула агарянина; инші ж агаряни, бачивши те чудо, вельми злякалися і повтікали» [3]. Це нагадує історію про Датана та Авірона, котрі підбурювали громаду проти Мойсея і зрештою були поглинуті землею: «Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила, і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних…(Пс. 105:17,18)».

Також у житії з’являється мотив стовпів із вогню та хмар. Господь вказує Саві на місце священного храму за допомогою вогняного стовпа. А його брат, знемігши в пустелі, повертається до монастиря за допомогою чуда стовпа із хмар: «Але згадавши про святого старця, виголосив молитву сими словами: "Господи, Боже авви мого Сави, не покинь мене"; і миттю Бог, що колись стовпом із хмар вів Ізраїль, і сьому брату для покрову дав хмару, котра остудила й укріпила його. Таким чином, завдяки хмарі він повернувся до Лаври» [4, 26].

Взагалі, у тексті житія трапляється багато посилань на книгу «Буття». Зокрема Сава часто порівнюється з Мойсеєм: «У той час прийшли в лавру два брати по крові, родом з Ісаврії, називалися Теодул і Геласій, як Бецал'їл та Оголіяв, премудрі будівничі скинії, — їх же Бог до другого Мойсея, Сави Преподобного, послав, вони ж лаври будівництво здійснили» [3].

Також у житії трапляється мотив перетворення на вино, проте доволі специфічний: якщо Христос перетворив воду на вино, то Сава зробив це з оцтом: «Якось, коли обідав із Геронтієвим сином Томою і не знайшлося вина, оцет у вино добре перетворив» [3]. Також Сава перетворює гіркі гарбузи на солодкі: «Одного ж разу, коли зварені гарбузи для робітників згіркли, знаменням хресним солодкість їм повернув» [3].

Водночас поряд із чудесними мотивами описуються реальні факти з життя Сави, як заснування монастирів, участь у Халкідонському соборі, спілкування з царем.

Таким чином, символіко-дидактична складова житія має важливе значення для створення відповідного образу святого. Найпершим джерелом для реалізації цієї моделі є Біблія.

З одного боку, житіє Сави Освяченого насичене біблійними сентенціями, котрі автор вкладає у вуста Сави чи інших героїв, або ж використовує їх під час оповіді, надаючи діям святого дидактичного характеру.

З іншого боку, автор використовує біблійні мотиви  для створення символічного образу святого, опису чудес, які він здійснив.

 Символіко-дидактична та фактографічна складові поєднуються, створюючи окремий двоплановий образ, характерний виключно для агіографічних текстів. У свою чергу, відбувається використання не лише біблійних мотивів у житіях, але й відомих раніше мотивів інших житій, як, наприклад, перегуки житія Сави Освяченого та Феодосія Печерського.

Використані джерела

1.                Александров О. Література Київської Русі: між міфопоетикою і християнським символізмом [Статті. Монографія] / Олександр Александров. – Одеса : Астропринт, 2010. – 427 с.

2.                Біблія [Електронний ресурс] : сайт «Библия Онлайн» / Пер. І. Огієнка. – Режим доступу : http://bibleonline.ru/bible/ukr/. – Назва з екрана

3.                Дмитро Туптало. Житіє і подвиги преподобного отця нашого Сави Освяченого // Житія святих [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/books/saints_ua_04/saints_ua_04_005.php. - Назва з екрана. 

4.                Кирилл Скифопольский. Житие преподобного отца нашого Саввы Освященного [Електронний ресурс] : сайт «Азбука веры». – Режим доступу : http://azbyka.ru/otechnik/?Kirill_Skifopolskij. – Назва з екрана.