Одним із найвідоміших жанрів середньовічної літератури є житіє святого,
адресоване широкому колу читачів. Від часів поширення агіографії у ХІ –
середині ХІV століть до нас дійшло більше сімдесяти перекладних та руських
оригінальних житій святих[1, 207].
До агіографічних пам’яток, відомих у Київській Русі, належить перекладне
житіє Сави Освяченого, палестинського святого, творця Єрусалимського статуту.
Житіє було написане у VI ст. агіографом Кирилом Скіфопольським, перекладене
болгарською мовою у другій половині ХІ ст. і згодом поширене у давньоруській
книжності.
Однією з особливостей дослідження цього жанру є трактування образу святого.
За висловлюванням О. Александрова, слід брати до уваги те, що в житії святий
«постає на перетині семантичних полів двох видів: «узагальнення» і «факту»»[1, 209].
Тобто у зображенні святого домінує двопланова система, що складається із
символіко-дидактичного ряду, для якого є характерним зображення чудесного, та
фактографічного ряду, що, власне, відповідає фактам реального життя.
У сфері символіко-дидактичного також можна виокремити свої аспекти. Як пише
О. Александров, дидактизм у житії реалізується завдяки зумовленості поведінки
святого певними релігійними ідеями або моральними сентенціями. Найбільш
поширеною формою дидактизму є цитати з Біблії, котрими насичений текст житія.
До символічного ж належать «обличчя і події священної історії, як вона
викладена в Св. Письмі і Св. Переказі»[1, 209].
Справді, житіє Сави Освяченого насичене як прямими посиланнями на Старий та
Новий Завіти, так і трактуванням певних біблійних мотивів або ж їхнє
«перелицювання» під час створення «загального» образу святого.
Перш за все, слід звернути увагу на цитати зі Святого Письма. Деякі
сентенції автор вкладає у вуста самого Сави: «Сава розмірковував і говорив сам до себе таким чином: від тих,
які радять мені полишити Бога, я тікаю як змій: бо товариство лихе псує добрі
звичаї(1 Кор. 15, 33); я боюсь, заслабнувши від нескінченних турбот, не підпасти
під прокляття пророка, який говорить: насварив Ти проклятих отих гордунів, що
вхиляються від Твоїх заповідей (Псал. 118:21)» [4, 4].
Або ж коли диявол напускає на Саву
скорпіонів у пустелі, святий рятується цитуванням святого Письма: «після чого відгородився
хрестом і прогнав страх, сміливо встав і сказав: "Хоч ти і намагаєшся
залякати мене, але сам залишаєшся переможеним; тому що зі мною Господь Бог. Він дав нам
владу над тобою сими словами: ось Я владу вам дав наступати на змій та
скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. (Лук. 10:19)» [4, 12]. Щойно він се промовив, то сії отруйні тварини щезли». Цитування Псалтиря допомагає Саві прогнати лева.
Ставши старцем, Сава використовує цитати з Біблії для
повчань. Наприклад, подолавши злих духів на пагорбі, святий звертається до
вражених пастухів: «А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього
страху не бійтеся, і не тривожтеся! (1 Петр. 3:14)» [4, 27].
Також Сава рятує молитвою в пустелі
від лева свого учня, повчаючи: «не дай сну своїм очам, і дрімання повікам
своїм, рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова! (Прип. 6:4,5)» .
Сава повчає настоятелів своїх монастирів цитатами з Біблії: «тож, не
журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам
потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам
додасться (Мт 6:31-33)».
З іншого боку, цитати з Біблії використовуються для характеристики святого,
порівняння його з біблійними персонажами, створення символічного образу.
Найбільше таких цитат знаходимо у розповіді про ранні роки життя святого.
Наприклад, автор порівнює народження Сави у маловідомому селищі Муталаскі із
народженням Самуїла в Армафемі.
Також Сава, як і пророк Єремія, знав своє призначення ще до народження, що
підкреслює його святість: «Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав
був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка
народам! (Єрем. 1:5)».
Але однією з найяскравіших рис житій є наближення образів святих до
центральної постаті релігійного культу – Христа. Святий повинен був жити у
смиренні та самопожертві: «Коли хто приходив до нього, рукопокладений у пресвітера, то він змушував його вести богослужіння. Бо сам він, маючи велику лагідність та істинне смирення, не хотів прийняти
рукопокладення. В сих благодатях він наслідував Христа, істинного Бога,
которий сказав: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем
покірливий (Мт.
11:29)»»
[4, 19].
У розкритті символічного образу Сави Освященого важливу
роль відіграють оповіді про подвиги та чудеса святого. Наприклад, випадок у
саду стає своєрідним переосмисленням історії спокуси Адама яблуком із Дерева
Пізнання. Святий осягає ідею утримання від плотського та мирського: «Адам обрав замість духовної краси те, що здавалося приємним для тілесних
очей, і насичення черева обрав найдорожчим із духовних задоволень, але через це він ввів смерть у світ. І так само я не повинен зневажати благодать воздержання, не повинен обтяжуватися душевною
дрімотою» [4, 5].
Також посилання на біблійні мотиви можна
простежити у розповіді про те, як Сава врятував одяг монастирського пекаря,
зайшовши і вийшовши неушкодженим із печі. Це нагадує історію про трьох мужів,
котрі не захотіли поклонятися бовванові царя Навуходоносора і були кинуті до
печі, але вогонь їх навіть не зачепив. У тексті житія нема прямого посилання,
проте паралель окреслена доволі чітко: «Бог, що сотворив чудо у Вавилоні й зберіг
неушкодженими від вогню трьох Отроків з їхніми одежами й головними укривалами, зберіг
у печі й одіж неушкодженою від вогню, а через неї возвістив всіх про Божествену
благодать, яка воссіяла у рабі Його, отроці Саві» [4, 6].
Крім того, знайомим видається мотив
появи води в пустелі. Так Євфимій молиться Богу і отримує воду для Сави: «Після закінчення молитви Євфимій покликав до себе Саву, і невеликим знаряддям покопав тричі у землі, і відкрив йому воду. Напившися нею, Сава
отямився, і з того часу отримав божествену силу витримувати труднощі пустельного життя» [4, 11]. Або ж пізніше Сава добуває чудесну
воду для жителів свого монастиря. Це нагадує, наприклад, чудо Мойсея в пустелі:
« І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого
з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку,
та й іди! Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у
скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах
старших Ізраїлевих (Вихід 17:5,6)».
Також привертає увагу мотив розкриття
землі. Зокрема, коли Сава живе разом із монахом Анфом у пустелі, на двох мужів
вирішують напасти агаряни. Розбійники послали одного свого товариша випробувати
монахів, проте ті не злякалися: «Якось же напали на них агаряни і послали одного поперед себе, щоб убив
їх. Коли ж преподобний отець помолився Богові, зразу розкрилася земля і
поглинула агарянина; инші ж агаряни, бачивши те чудо, вельми злякалися і
повтікали» [3]. Це нагадує історію про
Датана та Авірона, котрі підбурювали громаду проти Мойсея і зрештою були
поглинуті землею: «Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори
накрила, і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних…(Пс.
105:17,18)».
Також у житії з’являється мотив стовпів із
вогню та хмар. Господь вказує Саві на місце священного храму за допомогою
вогняного стовпа. А його брат, знемігши в пустелі, повертається до монастиря за
допомогою чуда стовпа із хмар: «Але згадавши про святого старця, виголосив молитву сими словами: "Господи, Боже авви мого Сави, не покинь мене"; і миттю Бог, що колись стовпом із хмар вів Ізраїль, і сьому брату для покрову дав хмару, котра остудила й укріпила його. Таким чином, завдяки хмарі він повернувся до Лаври» [4, 26].
Взагалі, у тексті житія трапляється багато посилань на книгу «Буття». Зокрема Сава часто
порівнюється з Мойсеєм: «У той час прийшли в лавру два брати по крові, родом з
Ісаврії, називалися Теодул і Геласій, як Бецал'їл та Оголіяв, премудрі
будівничі скинії, — їх же Бог до другого Мойсея, Сави Преподобного, послав,
вони ж лаври будівництво здійснили» [3].
Також у житії трапляється мотив
перетворення на вино, проте доволі специфічний: якщо Христос перетворив воду на
вино, то Сава зробив це з оцтом: «Якось, коли обідав із Геронтієвим сином Томою і не знайшлося вина, оцет
у вино добре перетворив» [3]. Також Сава перетворює
гіркі гарбузи на солодкі: «Одного
ж разу, коли зварені гарбузи для робітників згіркли, знаменням хресним
солодкість їм повернув» [3].
Водночас поряд із чудесними мотивами
описуються реальні факти з життя Сави, як заснування монастирів, участь у
Халкідонському соборі, спілкування з царем.
Таким чином, символіко-дидактична складова
житія має важливе значення для створення відповідного образу святого. Найпершим
джерелом для реалізації цієї моделі є Біблія.
З одного боку, житіє Сави Освяченого
насичене біблійними сентенціями, котрі автор вкладає у вуста Сави чи інших
героїв, або ж використовує їх під час оповіді, надаючи діям святого
дидактичного характеру.
З іншого боку, автор використовує
біблійні мотиви для створення
символічного образу святого, опису чудес, які він здійснив.
Символіко-дидактична
та фактографічна складові поєднуються, створюючи окремий двоплановий образ,
характерний виключно для агіографічних текстів. У свою чергу, відбувається
використання не лише біблійних мотивів у житіях, але й відомих раніше мотивів
інших житій, як, наприклад, перегуки житія Сави Освяченого та Феодосія
Печерського.
Використані джерела
1.
Александров О. Література Київської Русі: між
міфопоетикою і християнським символізмом [Статті. Монографія] / Олександр Александров. –
Одеса : Астропринт, 2010. – 427 с.
2.
Біблія
[Електронний ресурс] : сайт «Библия Онлайн» / Пер. І.
Огієнка. – Режим доступу : http://bibleonline.ru/bible/ukr/. – Назва з екрана
3.
Дмитро Туптало. Житіє і подвиги преподобного отця нашого Сави Освяченого
// Житія святих [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/books/saints_ua_04/saints_ua_04_005.php. - Назва з екрана.
4.
Кирилл Скифопольский. Житие преподобного отца
нашого Саввы Освященного [Електронний ресурс] : сайт «Азбука веры». – Режим
доступу : http://azbyka.ru/otechnik/?Kirill_Skifopolskij. –
Назва з екрана.